Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
уколювати — див. уколоти … Словник синонімів української мови
уколювати — 1 дієслово недоконаного виду подразнювати, ранити; прикро вражати уколювати 2 дієслово недоконаного виду встромляти, втикати … Орфографічний словник української мови
вколоти — I 1) див. вколювати I. 2) перен., розм.Сказати щось уїдливе і неприємне. II див. уколювати I … Український тлумачний словник
вколювати — I (уко/лювати), юю, юєш, недок., вколо/ти (уколо/ти), вколю/, вко/леш, док., перех. Встромляти, втикати щось гостре в що небудь. II див. уколювати I … Український тлумачний словник
уколоти — I див. уколювати I. II див. вколювати I … Український тлумачний словник
уколюватися — I (вко/люватися), ююся, юєшся, недок., уколо/тися (вколо/тися), олю/ся, о/лешся, док. Уколювати себе чим небудь. II див. вколюватися I … Український тлумачний словник
укольнути — (вкольну/ти), ну/, не/ш, док., перех. Однокр. до уколювати I … Український тлумачний словник
уколоти — 1) = вколоти, уколювати, вколювати (застромити що н. гостре, завдавши болю), шпигнути, шпигати, шпигонути, у[в]шпигнути, штрикнути, штрикати, штриконути, у[в]штрикнути, у[в]шпилити 2) = вколоти див. дошкулити … Словник синонімів української мови
вколюватися — 1 дієслово недоконаного виду встромлятися вколюватися 2 дієслово недоконаного виду уколювати себе чимось гострим … Орфографічний словник української мови
уколюватися — 1 дієслово недоконаного виду уколювати себе чимось гострим уколюватися 2 дієслово недоконаного виду встромлятися … Орфографічний словник української мови
